ФОТОГАЛЕРЕЯ

Посилання на інформацію:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0
http://mdgu-kid.at.ua/publ/informacijna_kultura_jak_osnova_zagalnoji_kulturi_ljudini/1-1-0-68
http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=6619

ІНФОРМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Друга половина ХХ ст. і початок ХХІ ст. характерні бурхливим розвитком і широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Тому сучасне інформаційне суспільство вимагає від його членів високого рівня інформаційної культури й інформатичної компетентності.

Інформаційна культура - прояв загальної культури особистості у сфері використання інформаційних технологій

Інформаційна культура передбачає:

• знання основ теорії інформації;
• наявність навичок ефективного збирання, зберігання, опрацювання, передавання та захисту повідомлень;
• уміння аналізувати, класифікувати, оцінювати нові повідомлення, синтезувати нові знання;
• готовність не тільки отримувати нові знання, а й ділитися своїми;
• готовність сприймати різноманітні повідомлення, навіть такі, що ламають установлені і звичні стереотипи;
• високий рівень культури міжособистісного спілкування;
• уміння аргументовано вести дискусії, готовність визнати себе переможеним у цій дискусії;
• знання норм і правил, що регламентують використання інтелектуальної власності, та готовність незаперечно дотримуватися їх та ін.

Значною мірою розвитку інформаційної культури людини сприяє її інформатична компетентність.

Інформатична компетентність - сукупність знань, навичок та умінь, необхідних для ефективного використання комп’ютерних інформаційних технологій і систем.

Компетентність є саме інформатичною, оскільки серед усіх інформаційних технологій найважливіше та найскладніше опанувати комп’ютерні, а культура — інформаційною, позаяк культурний рівень потрібно виявляти, не лише працюючи за комп’ютером.

ПРОЕКТИ ПО РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Україна

Для ефективного і безпечного використання інформації в Україні діє ряд проектів, як державних (запровадження нових навчальних предметів та ін.), так і не державних . Видано підручник «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі», який має на меті формування у дітей навичок грамотного та безпечного використання Інтернет-ресурсів.

Міжнародні ініціативи

Програма ЮНЕСКО «Медіа та інформаційна грамотність»

За даними веб-сайту ЮНЕСКО, це «дії, щоб дати людям навички та вміння для критичного сприйняття, оцінки і використання інформації і медіа у своїй професійній діяльності та особистому житті». Мета ініціативи полягає у створенні інформаційно грамотних товариств шляхом створення і підтримки освітньої політики інформаційної грамотності. Учасники проекту працюють з викладачами по всьому світу, навчаючи їх інформаційної грамотності і надаючи ресурси для її використання в їхніх класах.
ЮНЕСКО публікує дослідження з інформаційної грамотності у багатьох країнах, дивлячись на те, як інформаційна грамотність в даний час викладається, як вона відрізняється в різних спільнотах і як підвищити обізнаність. Вони також видають педагогічних засоби і програми для шкільних рад і вчителів для використання використання.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та інститутів

За даними веб-сайту IFLA (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions), «основна мета Секції інформаційної грамотності є сприяння міжнародному співробітництву в розвитку інформаційної грамотності для всіх типів бібліотек та інформаційних установ.»

ІСТОРІЯ

Вперше поняття «інформаційна грамотність» було введено в 1977 році в США і використано в національній програмі вищої освіти. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною назвала особистість, яка здатна розвивати, розміщувати, оцінити інформацію і найбільш ефективно її використати.
Інформаційна культура налічує тисячоліття. Початком її історії логічно визнати момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, властивого тваринному світові, на змістовне, властиве винятково людині. Обмін змістовними одиницями став основою розвитку мови. До появи писемності становлення мови викликало до життя гаму вербальних методик, породило культуру звернення зі сенсом і текстом. Письмовий етап концентрувався навколо тексту, який містив у собі всю різноманітність усної інформаційної культури.

Інформаційну культуру людства в різні часи зворушували інформаційні кризи. Одна з найзначніших інформаційних криз призвела до появи писемності. Усні методики збереження знань не забезпечували повної цілісності обсягів інформації, тому фіксація інформації на матеріальному носієві породила новий період інформаційної культури — документальний. До її складу ввійшла культура спілкування з документами: культура витягу фіксованого знання, культура кодування і фіксації інформації; культура документографічного пошуку. Оперування інформацією стало легшим, зазнав змін образ мислення, але усні форми інформаційної культури не тільки не втратили свого значення, а й збагатилися системою взаємозв'язків з письмовими.
Чергову інформаційну кризу викликали до життя комп'ютерні технології, що модифікували носії інформації та автоматизували деякі інформаційні процеси.
Сучасна інформаційна культура зібрала в собі всі свої попередні форми та з'єднала їх в єдиний засіб.

КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

До критеріїв інформаційної культури людини відносяться:

·   уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації;

·   ефективно здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів;

·   переробляти інформацію та створювати якісно нову;

·   провадити індивідуальні інформаційно-пошукові системи;

·   адекватно відбирати й оцінювати інформацію;

·   здібність до інформаційного спілкування та комп'ютерну грамотність.

Все вище перераховане повинне базуватися на усвідомленні ролі інформації у суспільстві, знанні законів інформаційного середовища та розумінні свого місця в ньому, володінні новими інформаційними технологіями.

Рівні реалізації інформаційної культури людини включають до себе:

1. когнітивний рівень – знання й уміння;

2. емоційно-ціннісний – установки, оцінки, стосунки;

3. поведінковий – реальна та потенційна поведінка.

Велике значення у формуванні інформаційної культури має освіта, яка повинна формувати нового фахівця інформаційного співтовариства, що володіє наступними уміннями і навиками: диференціації інформації; виділення значущій інформації; вироблення критеріїв оцінки інформації; робити інформацію та використовувати її.

Т.ч., оволодіння інформаційною культурою – це шлях універсалізації якостей людини, сприяючий реальному розумінню людиною самого себе, свого місця і своєї ролі у суспільстві та у світі в цілому.  

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВА ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ

Постіндустріальний стан людської цивілізації правомірно пов'язують з розвитком інформаційного суспільства – суспільства, рівень якого у вирішальному ступені визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою та доступністю. Виникнення інформаційного суспільства нерозривно пов'язане з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку, розглядом в широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація.

Становлення інформаційного суспільства зажадало забезпечити адекватність освіти динамічним змінам, що відбуваються в природі й суспільстві, всьому навколишньому середовищу, збільшеному об'єму інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій. Особливе значення в інформаційному суспільстві набуває організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури особистості. Сьогодні є всі підстави говорити про формування нової інформаційної культури, яка може стати елементом загальної культури людства.

Такою стануть знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інформаційна культура поки що є показником не загальної, а, скоріше, професійної культури, але з часом стане важливим чинником розвитку кожної особистості.

Поняття "інформаційна культура" характеризує одну з граней культури, що пов'язана з інформаційним аспектом життя людей. Роль цього аспекту в інформаційному суспільстві постійно зростає; і сьогодні сукупність інформаційних потоків навколо кожної людини така велика, різноманітна і розгалужена, що вимагає від нього знання законів інформаційного середовища і уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інакше він не зможе адаптуватися до життя в нових умовах, зокрема, до зміни соціальних структур, наслідком якої буде значне збільшення чисельності працюючих у сфері інформаційної діяльності та послуг. В даний час існує безліч визначень інформаційної культури.

У широкому сенсі під інформаційною культурою розуміють сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їх з'єднання у загальний досвід людства.

У вузькому сенсі – оптимальні способи поводження із знаками, даними, інформацією й представлення їх зацікавленому споживачеві щодо вирішення теоретичних і практичних завдань; механізми вдосконалення технічних засобів виробництва, зберігання та передачі інформації; розвиток системи навчання, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів й інформації.

Один з провідних фахівців в області інформатизації Е.П. Семенюк під інформаційною культурою розуміє інформаційний компонент людської культури в цілому, що об'єктивно характеризує рівень всіх здійснюваних у суспільстві інформаційних процесів та існуючих інформаційних стосунків.

Історія інформаційної культури налічує тисячоліття. Точкою відліку логічно визнати момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, яке було властиве тваринному світу, на змістовне, властиве виключно людині. Обмін змістовними одиницями послужив основою розвитку мови. До появи писемності становлення мови викликало до життя обширну гамму вербальних методик, породило культуру поводження зі сенсом і текстом. Письмовий етап концентрувався навколо тексту, що увібрав у себе все різноманіття усної інформаційної культури.